Шевченко Кирило Євгенович – відомий в Україні банкір, голова Правління «Укргазбанку». Народився в Росії (м. Тула) в 1972 році, закінчив середню школу в місті Стаханові Луганської області, почав трудову діяльність з роботи на шахті в 1987–1989 роках.
Навчання і початок банківської кар’єри
1989 року Кирило Шевченко вступає до Харківського інженерно-економічного інституту (нині він називається Харківським державним економічним університетом). Це один із найсильніших вишів країни, який в усі часи мав потужну базу для підготовки спеціалістів у галузі економіки. Із його стін вийшло багато кандидатів і докторів економічних наук, а також спеціалістів суміжних сфер: підприємництва та менеджменту. Наразі університет готує також спеціалістів із державного управління, інформатики, обчислювальної техніки.
Кирило Шевченко невипадково вступив на економічний факультет саме цього вишу: він вирішив присвятити себе економіці та господарській діяльності і вибрав університет, що дає дійсно сильну теоретичну та практичну базу.
Закінчивши навчання за спеціальністю «Бухгалтерський облік та аналіз господарської діяльності», Кирило Євгенович прийшов на роботу до харківського філіалу «Українського кредитного банку». Це було в 1994 році, коли банківська галузь у країні переживала період становлення, ринок змінювався і формувався, майже не було спеціалістів, які б мали реальний практичний досвід роботи в нових умовах.
З чим доводилося стикатися банківським спеціалістам у той час? Це був період, коли відбувався відхід від жорстких адміністративних схем управління економікою до ринку, банківській системі тоді було непереливки. Потрібно було не лише знаходити рішення для власних нових задач, а й вбудовуватися в систему реформування економіки, сприяти цьому процесу.
Банкам необхідно було грамотно забезпечувати розподіл ресурсів у короткій, середній та довготривалій перспективі, стимулювати конкурентні відношення, брати участь у процесах ціноутворення. При цьому сектор зобов’язаний був підтримувати і розвивати грошово-кредитні зв’язки, допомагати у створенні умов для роботи відкритої економіки. Потрібно було виходити на ринок міжнародного обігу товарів, інвестицій і при цьому організувати фінансову дисципліну, зокрема навчити їй своїх працівників і клієнтів.
Ось у такий складний період і прийшов на роботу до банку Кирило Шевченко. Розпочав кар’єру з посади звичайного економіста, спеціалізувався на операціях із внесками, потім працював економістом кредитного відділу.
1995 року Кирило Євгенович перейшов до харківського філіалу банку «Аваль». На той момент банк працював на ринку близько трьох років і вже мав акредитацію для участі в проектах ЄБРР. Одним із перших почав працювати з міжнародними платіжними системами, і згодом Western Union навіть називала «Аваль» своїм найкращим східноєвропейським партнером.
Почавши з рядових посад у харківському філіалі банку «Аваль», Кирило Шевченко став виконувачем обов’язків керівника кредитного сектору, а пізніше отримав посаду головного економіста.
Згодом відбувся перехід до банку «Фінанси і Кредит». Нині відомий кожному українцю, тоді він тільки розпочинав свою діяльність після перереєстрації і був одним із сотень маленьких вітчизняних банків. Про більшість із них сьогодні ніхто вже й не згадає, а от банк «Фінанси і Кредит», в якому Кирило Євгенович з часом обійняв посаду заступника голови Правління, до 2006 року увійшов до ТОП-10 найбільших українських банків. Він мав велику філіальну й банкоматну мережу, входив до двадцятки банків України з найбільшим обсягом активів, з ним були пов’язані десятки найважливіших виробничих і торговельних підприємств країни.
Кирило Шевченко присвятив цьому банку одинадцять років.
Консультант і радник
2006 року, пішовши з банку «Фінанси і Кредит», Кирило Шевченко став головою Державної іпотечної установи (ДІУ). Вона була створена за два роки до приходу Кирила Євгеновича для того, щоб компенсувати оформлені в банках ставки за кредитами. Кабінет Міністрів України створив ДІУ, щоб здешевити іпотечні кредити і тим самим активізувати цей ринок, стимулювати населення придбавати власне житло.
Сьогодні з ДІУ співпрацюють не всі банки країни, а тоді їх було ще менше, однак багато українців змогли скористатися програмами іпотечного кредитування завдяки цій установі.
Саме під час роботи Кирила Євгеновича і за його ініціативою ДІУ першою в історії фондового ринку України випустила гарантовані державою облігації. Нововведення, яке зустріли з великим ентузіазмом, виявилося досить успішним, і випуск облігацій було продовжено. Завдяки цьому багато інвесторів отримали додаткові інструменти для капіталовкладень. Уже до кінця 2007 року номінальна вартість випущених облігацій досягла мільярда гривень, й аналогічні гарантії закладалися до державного бюджету на наступний рік.
Згодом ДІУ провадила роботу з випуску облігацій, не гарантованих державою, щоб підвищити ліквідність ринку, виключивши залежність від гарантій уряду.
ДІУ продовжує успішно функціонувати й нині, незважаючи на складну економічну ситуацію у країні. Установа так само розміщує облігації, встановлює ставки, виплачує відсоткові прибутки й надає іпотечні кредити, а недавно почала залучати зовнішні позики на конкурсній основі, щоб продовжити реалізацію житлових програм.
2009 року Кирило Шевченко покидає свій пост у ДІУ і переходить на посаду штатного радника Прем’єр-міністра України. Того ж року він входить до Наглядової ради «Укргазбанку» після його націоналізації, пізніше стає першим заступником голови Правління.
Варто відзначити, що серед усіх банків, що були націоналізовані, майже немає таких, які б згодом продовжили свою роботу. Чому так виходить, якщо головним критерієм під час відбору банків для націоналізації є мінімальні витрати на відновлення їхньої працездатності, тобто проблеми мають бути не занадто критичними? Це вельми делікатне питання, однак слід зазначити, що переважно результат залежить від дій менеджменту, що приходить. Велике значення мають оперативність і злагодженість їхніх дій, спрямованих саме на відновлення платоспроможності банку.
У будь-якому випадку, якщо банк націоналізовано, це означає, що його проблеми дуже і дуже серйозні, і навіть суперпрофесійними оперативними заходами не завжди вдається врятувати установу, що йде на дно. Багато процесів мають ланцюгову реакцію, а час на розв’язання задачі дуже обмежений.
Словом, серед націоналізованих банків майже немає таких, які залишилися б «на плаву» за результатами всіх робіт. Але винятки все ж таки є. Так, їх одиниці, і «Укргазбанк» один із них.
2010 року Кирило Шевченко та його партнери купують маленький, нікому не відомий банк «Терра», і Кирило Євгенович стає головою його Правління. Через два роки, на момент переходу до інших власників, «Терра» входила до ТОП-45 банків країни, а за показниками зростання – до ТОП-6, рейтинг банку за шкалою IBI-Rating підвищений до BBB+ зі сприятливим прогнозом. Банк став одним із переможців премії Ukrainian banker awards 2012 у номінації «Найбільш динамічні банки». За результатами того ж 2012 року, коли банк «Терра» був проданий, він увійшов до числа банків, які за рік досягли найбільш вражаючих результатів зі збільшення рентабельності, активів і власного капіталу.
Після продажу «Терра» трохи здала свої позиції, але все ж таки банк проіснував кілька років, мав понад сорок відділень у країні, але не пережив низку криз, які «потопили» й значно більші установи.
До осені 2014 року Кирило Шевченко працював радником голови Правління «Ощадбанку» – другого банку країни за розмірами активів і лідера з кількості відділень. Того ж року «Ощадбанк» увійшов до десятки найбільших банків Західної та Центральної Європи, а в рейтингу світових банків посів 367-у позицію. Це дані британського The Banker, професійного журналу для спеціалістів у галузі фінансів та банківської справи, що видається з 1926 року.
Пізніше Кирило Євгенович повернувся до врятованого його командою «Укргазбанку» на посаду першого заступника голови Правління.
2015 року він обійняв посаду голови Правління цього банку – це був перший в Україні випадок, коли керівник на таку посаду був затверджений на конкурсній основі. Конкурс був відкритий після того, як Міністерство фінансів звільнило попереднього голову Правління. До претендентів висували низку вимог, що стосувалися і досвіду роботи, і її результатів. Обов’язковими умовами були відсутність порушень законодавства під час роботи в інших банках, керівний досвід у банківській сфері терміном від трьох років, належне виконання зобов’язань за кредитами та ін. Претендентів розглядала спеціально створена комісія, відбір був двоетапним.
На цій посаді Кирило Шевченко і сьогодні продовжує працювати над розвитком «Укргазбанку», який надає великий перелік послуг корпоративним клієнтам і населенню, розробляє нові кредитні програми, запроваджує системи електронного банкінгу, розширює мережу відділень і банкоматів, проводить акції для клієнтів, бере участь у соціальних програмах, знаходить перспективні об’єкти для інвестицій. Зокрема, банк багато уваги приділяє розвитку альтернативної енергетики та екологічним програмам, а також продовжує сприяти розвитку іпотечного кредитування.
Дипломи, сертифікати, громадська діяльність
Кирило Шевченко – володар багатьох сертифікатів і дипломів. Серед них можна виокремити професійні сертифікати від Національної комісії з регулювання в галузі ринків фінансових послуг і від Державної комісії з цінних паперів.
З 1998 року є професійним учасником фондового ринку.
Член ради Незалежної асоціації банків України (НАБУ).
Без краваток
Кирило Євгенович – сім’янин, вірний своєму вибору, в шлюбі два десятки років. Єдину дитину, дочку, виховав відповідальною і самостійною людиною.
Вільно спілкується трьома мовами: українською, російською, англійською.
Насичене громадське життя і відповідальна напружена робота залишають не так багато місця для дозвілля, але є у Кирила Шевченка й хобі – альпінізм і кайтсерфінг.
Це дуже серйозні види спорту, які не терплять поверхневого підходу й недбалості. Обидва вони пов’язані з небезпекою і труднощами, в них критично важливі абсолютний контроль, знання техніки безпеки й дисципліна, здатність холоднокровно мислити і миттєво приймати рішення в критичних ситуаціях.
У кайтсерфінгу найголовніше – контроль, розрахунок та вміння стежити одночасно за двома стихіями, водою і повітрям, прогнозувати їхню «поведінку». А якщо говорити про альпінізм, то найважливіше тут – наполегливість, воля до досягнення мети та вміння працювати у зв’язці. Серед сходжень, які здійснив Кирило Євгенович, – Ельбрус, Казбек, Кіліманджаро, Арарат, також в його активі гімалайські треки в районі однієї із найнебезпечніших гір світу, Аннапурни.
Можна сказати, що захоплення Кирила Шевченка є ще однією стороною його натури, що прагне досягати вершин у всьому.