Вчора Національний банк України ухвалив рішення про зниження облікової ставки до 22%. За офіційним поясненням, однією із передумов цього стало стрімкіше, ніж очікувалося, зниження інфляції. Та попри помітний тренд до сповільнення, рівень споживчої інфляції все ще залишається високим, і у червні становив 12,8%.
У часи підвищеної інфляції, оскільки компаніям доводиться боротися зі зростанням витрат на інгредієнти, пакування, енергоносії, транспортування та оплату праці, зростає проблема шрінкфляції(shrinkflaition). Фактично шринкфляція значно зростає на фоні великої інфляції. Це відбувається скрізь, тим більше не стала винятком Україна, де через війну мало не щодня руйнуються виробничі потужності та ланцюги постачання-збуту.
В Україні тему шрінкфляції не обговорюють. Та навіть ті, хто ніколи не чули про шрінкфляцію – стикалися з нею точно. Одним із перших цей термін застосувала економіст Піппа Мальмгрен (Pippa Malmgren) приблизно десять років тому. Шрінкфляція – це зменшення розміру продукту при збереженні його ціни та етикетки. Ця практика вважається прихованою тактикою бізнесу, спрямованою на збільшення норми прибутку або її збереження в умовах зростання витрат на ресурси.
Як це працює? Покупці більш чутливі до зміни цінника, ніж до змін у кількості чи об’ємі товару. Компанії, звісно, знають про це вже багато років. Люди здебільшого орієнтуються та звертають увагу на вартість товару, при цьому, як правило, не помічаючи, що вага нетто в коробці, скажімо, пластівців зменшилася на 50 грам, або що 2-літрова банка улюбленого газованого напою тепер має лише 1,75 літра.
Між тим, це не просто маркетинговий хід. Це один із видів прихованої інфляції. Так, ви платите ту ж ціну за товар, але насправді за свої кошти отримуєте менше. Масштаби такого знецінення у світі – просто колосальні.
Шрінкфляція наочно ілюструє проблеми економіки буквально у кожного на кухні. Коли за офіційними даними інфляція сповільнюється, і здається, що навіть ціни в магазинах на окремі товари не ростуть, при цьому у місячному підрахунку домогосподарств витрати на певну категорію постійно зростають. Це, до слова, є однією із найбільших небезпек шрінкфляції, про які усе активніше говорять у світі: шрінкфляція ускладнює точний вимір зміни цін на товари та інфляції як такої. Або ж іншими словами: робить усі розрахунки та прогнози менш релевантними.
Чи потрібно втручання регуляторів?
Звичайно, можна і надалі робити вигляд, що нічого не відбувається, а зменшення «літрової» пачки молока до 850 мл, при збереженій ціні – це питання ринку і конкуренції. До речі, чому це роблять українські виробники розуміло: в умовах війни та постійного здорожчання виробництва продукції це чи не єдина можливість для них не втратити своїх покупців.
Проте подальше невтручання держави у цей процес та ігнорування шрінкфляції як явища призведе лише до збільшення розриву між офіційними даними про скорочення темпів інфляції та реальністю населення, видатки якого на основні групи товарів та послуг зростають.
Єдиного бачення як реагувати та керувати шрінкфляцією світ не напрацював, адже це відносно нове явище. Деякі країни світу вже враховують цей показник при розрахунку індексу споживчих цін ( ІСЦ)
Та для України, охопленої війною, ігнорувати таке явище – точно неправильний сценарій.
На початку 2022 року Державна служба статистики України переглянула споживчий набір для розрахунку Індексу споживчих цін (ІСЦ) з метою його наближення до фактичних витрат населення включивши в нього плату за проживання у власному житлі. Можливо, потрібно ставити питання про ще один перегляд і врахування шрінкфляції в алгоритмі розрахунку ІСЦ. Звичайно, це може погіршити офіційні дані щодо, скажімо, рівня споживчої інфляції. Але це наблизить офіційну статистику до реалій життя українських сімей.
Далі, зрозумівши масштаби питання, можна буде шукати шляхи його вирішення. Регулювання цін урядом на окремі категорії товарів – це не про ринкову економіку, тому, акцент потрібно буде робити на стимулюванні окремих галузей і розробці окремих урядових програм.
Також було би логічно використовувати показник штрикфляціі при розрахунку показників НБУ, що дозволить робити більш точні прогнози та приймати більш адекватні рішення в управлінських процесах.
Джерело: Цензор.НЕТ