Перспектива вступу України до Європейського Союзу ставить перед нами низку викликів та завдань. Приєднання до Єврозони, що відповідно до Маастрихтського договору є безальтернативним кроком, – одне із таких. Чи готова Україна до економічної інтеграції до ЄС та на яку валюту потрібно орієнтуватись?
Держави, які приєднались чи ж перебувають у процесі приєднання до Європейського Союзу, а потім до Економічного та валютного союзу (ЕВС), беруть на себе зобов’язання прийняття євро як національну валюту та відповідно виконання умов монетарної, фіскальної і валютної конвергенції (стабільність цін, фіскальна стабільність, стабільність процентної ставки та курсу валют). Це чітко передбачено Маастрихтським договором та Лісабонською угодою.
Приєднання України до Єврозони потрібно розглядати у довготривалому аспекті. Ключовими етапами такої інтеграції стануть:
- Дерогація – тимчасові послаблення або відстрочки щодо імплементації узгоджених норм законодавства (у тих випадках, коли держава-член затримала реалізацію елементів законодавства ЄС у їхній власній правовій системі, або коли держава-член вирішує не застосовувати особливе положення певної угоди чи закону у випадках надзвичайної ситуації та форс-мажорних обставин).
- Приєднання до ERM II – системи стабілізації обмінного курсу національної валюти щодо євро.
- Входження держави до Єврозони.
1 серпня 2022 року, після отримання статусу кандидата на вступ до ЄС, Національний банк України оголосив, що активно працює над приєднанням України до Єдиної зони платежів у євро (SEPA). З цією метою розпочато співпрацю з Європейською платіжною радою (ЕРС), яка координує діяльність SEPA. Перехід на ISO 20022 разом із упровадженням IBAN створюють технологічне підґрунтя для приєднання України до Єдиної зони платежів у євро (SEPA) та реалізації сервісу миттєвих платежів в Україні.
У перспективі перехід України на євро (спочатку як на якірну валюту, а згодом – як на національну) сприятиме інтеграції фінансових ринків, зменшить валютний ризик та покращить макроекономічну ситуацію. Переваги цього кроку відчують підприємці та внутрішні споживачі. Адже запровадження євро як національної валюти призведе до ліквідації курсу гривні до євро, відтак – до зниження витрат на підприємницьку діяльність внаслідок зменшення потреби в хеджуванні валютного ризику, що у свою чергу, підвищить міжнародну позицію країни як конкурента. Існування єдиної валюти збільшить прозорість ринку, що теоретично означає посилення конкуренції. Попри це, очевидно, потрібно пам’ятати та усвідомлювати і можливі ризики цього кроку, такі як обмеження можливості коригування курсу валюти та фінансові виклики. У країнах, які вже використовують єдину валюту, її прийняття мало різні наслідки, проте жодного разу не спричинило значного економічного спаду.
В Україні вже сьогодні постає питання, яку валюту використовувати як якірну, адже, з одного боку, історично склалося так, що як основу розрахунків Україна використовувала долар США, з іншого – процес євроінтеграції вимагатиме зміни валюти на євро.
Для прикладу: у 2002 році уряди балтійських країн змінили прив’язку своєї валюти з долара на євро, що сприяло їхній підготовці до вступу до Європейського монетарного союзу.
Світова структура та сучасні тенденції використання валют
Перше місце і статус ключової світової резервної валюти з часів Другої світової війни і до сьогодні посідає долар США. Сьогодні частка світових валютних резервів в американських доларах становить 59%, частка в експортних інвойсах 54%, а частка в операціях із іноземною валютою – 89%.
Наступною валютою за популярністю у використанні є євро, відповідно 20% частка світових резервів, 21% частка в експортних інвойсах та 31% в операціях з іноземною валютою.
Долар бере участь у дев’яти з кожних десяти валютних транзакцій. Це відображає “транспортну” або посередницьку роль долара на валютних ринках, яка мінімізує транзакційні витрати для трейдерів і посилює центральне місце долара у фінансових мережах. Це демонструє графік щодо ролі долара у світових фінансах.
Долар та євро разом утворюють практично 80% світових валютних резервів. Частка долара, щоправда, демонструє дуже помірну довгострокову тенденцію до зменшення, його втрачена частка розділяється між кількома іншими валютами.
Щодо боргових цінних паперів, то долар, євро та фунт стерлінгів разом складають понад 90 відсотків міжнародних боргових цінних паперів, що перебувають в обігу. Після глобальної фінансової кризи 2008 року долар відновив частку, яку він втратив у 2000-х роках.
Також валютна структура транскордонних банківських вимог явно демонструє, що міжнародна банківська система базується на доларі та євро.
Низка зазначених графіків також підводить до висновку, що євро стабільно залишається другою за поширеністю валютою, і на нього припадає 20% світових валютних резервів.
Щоправда, останнім часом, зокрема після вторгнення Росії в Україну і подальшої ескалації фінансових санкцій з боку “Великої сімки” (G7), деякі країни сигналізують про намір диверсифікувати валютні резерви, відмовившись від використання долара.
Упродовж останніх двох років, для прикладу, країни БРІКС (Бразилія, Росія, Індія, Китай та Південна Африка) активно сприяють використанню своїх національних валют у торгівлі та фінансових транзакціях. Поки що значного прогресу з дедоларизації група не має. Проте, зважаючи на їхню спільну частку у світовому ВВП, БРІКС може кинути довгостроковий виклик домінуванню долара.
Чи не найактивніший у процесі світової дедоларизації Китай, який розширює свою альтернативну платіжну систему для своїх торговельних партнерів, намагаючись збільшити міжнародне використання юаня. Китайська транскордонна міжбанківська платіжна система (CIPS) – механізм розрахунків у юанях – швидко зростає, налічуючи 119 прямих і 1 304 непрямих учасників по всьому світу.
Крім того, Китай також активно обмінює юані з центральними банками своїх торговельних партнерів, щоб збільшити свої резерви в юанях. Найактивнішим клієнтом Народного банку Китаю є Росія: центральні банки двох країн можуть обмінювати рублі та юані на суму до 1,4 мільярда доларів щодня. Більш вільний обіг юанів значно підвищив би його міжнародну привабливість. Хоча, навіть без перегляду Пекіном своєї політики, юань все ж може збільшити свою частку у світових розрахунках у майбутньому.
Між тим, на сьогодні, попри намагання країн БРІКС, долар США та євро залишаються основними світовими резервними валютами. І підстав очікувати революційних зміни щодо цього – немає.
Час дій для монетарної влади в Україні
Сьогодні Національний банк України використовує монетарну стратегію таргетування обмінного курсу, застосовуючи як валюту-якір долар США. Це зрозуміло та обґрунтовано, враховуючи той факт, що США вже тривалий час є і залишаються надалі нашим стратегічним партнером. Утім, рух країни до ЄС породжує питання про перегляд валютної зони. Очевидно виникає потреба у переорієнтації обмінного курсу із долара США на євро. Адже монетарна інтеграція України з Єврозоною більшою мірою відповідає цілям технологічного розвитку та економічного зростання нашої держави.
Важливо усвідомлювати, що насправді українська економіка вже почала переорієнтовуватися на євро протягом останніх років. Низка ключових показників щодо зміни валютних індикаторів с сенсі розподілу структури за валютними операціями та преференціями бізнесу та громадян має чітку тенденцію до зміни починаючи із 2015 року. Перший яскравий доказ цього – динаміка розподілу зовнішньої торгівлі товарами та послугами за географічними регіонами, починаючи з 2015 року.
Так, якщо у 2015 році частка в експорті товарів та послуг до країн ЄС становила 27%, то у 2022 році вона сягнула уже 54%. І лише за січень-жовтень 2023 року склала 53,9%. В імпорті товарів та послуг частка країн ЄС зросла з 36% у 2015 році до 47% у 2022 році. Не менш показове збільшення частки країн ЄС в обороті торгівлі: з 32% у 2015 році до 50% у 2022 році, що показує наступний графік.
Джерело: графік автора на основі даних НБУ
Зміни на користь євро демонструє і динаміка валютної структури розрахунків за операціями поточного рахунку платіжного балансу.
Так, у 2017 році доларова частка в загальній сумі надходжень становила 73%, а в 2022 році – 63%. У той же час аналогічні показники в євро мали істотну динаміку зростання: у 2017 році частка в загальних надходженнях становила 20%, у 2022 році – 31%, а за перше півріччя 2023 року – вже 29%.
Динаміка надходжень та виплат за операціями поточного рахунку платіжного балансу в дол. США
Джерело: графік автора на основі даних НБУ
Динаміка надходжень та виплат за операціями поточного рахунку платіжного балансу в євро
Джерело: графік автора на основі даних НБУ
Ну і, звісно, не варто залишати поза увагою певну унікальність української економіки, а саме те, що значну частку валютних надходжень становлять приватні перекази, так звані «гроші заробітчан». Частка країн ЄС у цьому показнику стабільно тримається на рівні від 60%. А за період друге півріччя 2002 – перше півріччя 2023 років уже сягнула 69%. Це збільшення, швидше за все, пов’язано із грошовим потоком від вимушених мігрантів – левова частка яких перебуває у країнах ЄС.
Обсяги приватних переказів в Україну за основними країнами, частка країн ЄС.
ЄС.
Джерело: на основі даних НБУ
Це все демонструє істотний зв’язок української економіки із країнами ЄС.
Таким чином, можна дійти висновків, що сьогоднішня прив’язка України до долара США як до якірної валюти є цілком обґрунтованою. Це виправдано, зважаючи на світову статистику, яка підтверджує беззаперечне домінування долара США як валюти світових валютних резервів. А також враховуючи, що США, безперечно, є нашими стратегічними партнерами. Утім, євроінтеграційний рух, який набирає обертів, не може не впливати на розвиток української економіки. Одним із перших кроків подальшої повноцінної інтеграції фінансової системи України до європейської може і, за прикладом декількох країн, має стати зміна якоря прив’язки нашої національної валюти з долара на євро, що сприятиме підготовці до вступу до Європейського монетарного союзу. Це комплексне і дуже важливе питання, і ключове завдання – розробити важелі, які допоможуть пом’якшити можливий шок при переході на євро, а натомість отримати максимальний позитивний ефект для економіки, банківської системи та добробуту українських виробників та споживачів.
Джерело: Цензор.НЕТ